На Підгорі, окрім вже відомого дубу Володимира, є ще одне не менш цікаве дерево - це груша. Зі слів місцевої мешканки дерево висаджене наприкінці XIX ст. у 1892 році. Обхват дерева складає три метри дев'яносто сантиметрів.
Розквітла груша |
Це дерево помітили учасники товариства "Марганець Туристичний" під час краєзнавчої експедиції, яка відбулась 04.11.2022р. Ми здалеку побачили розлоге гілля та підійшли ближче до дерева. Виявилось, що це шикарна старовинна груша. Одразу стало зрозуміло, що це дерево стане туристичною родзинкою Підгори.
Перша зустріч з деревом |
Фото Марії Харитонівни (де жіночка обійняла стовбур дерева та притулилася до нього) надихнуло учасницю "МТ" Анастасію Цибульську і вона вирішила створити картину. Все своє життя Марія Харитонівна живе на Підгорі, як і та груша, що завжди поруч.
Марія Харитонівна біля груші. Картина Анастасії Цибульської |
Для прикладу
На Київщині в селі Войтове Згурівської селищної ради росте груша (віком близько 200 років) в обхваті 3,70м. У Кривому Розі Дніпропетровської області в садибі Миколи Харламповича Кучми росте груша, її обхват - 3,80м. В Одеській області у с. Адамівка є груша (їй близько 300-400 років) діаметром більше 1-го метра.
17.04.2023р. біля груші учасники "МТ" встановили інформаційну табличку. Також у заході прийняли участь: квартальний селища Віталій Діджавадзе, місцева мешканка Марія Харитонівна та її син.
Разом з учасниками заходу |
Згодом біля груші з'явився гарман, який господарі у давнину використовували для сільськогосподарської діяльності: обмолоту зерна, а також молотьби за допомогою домашніх тварин (волів чи коней), яких запрягали у кам'яні ковзанки чи вози, навантажені камінням.
На межі |
Тривалий час на городі Марії Харитонівни знаходився цей гарман, останнім часом - на межі поміж двох ділянок. Тепер цей експонат розташувався під давньою грушею, його може роздивитись кожен бажаючий та сфотографуватись біля нього на довгу пам'ять.
Із архіву Марії Харитонівни |
Часто ми перебуваємо в пошуках природних та архітектурник пам'яток, які знаходяться десь далеко від нас, в інших містах та навіть країнах і часто не помічаємо того, що не треба навіть шукати, варто тільки захотіти та почнеш помічати. Це можуть бути навіть дерева в батьківськім саду і не важливо, якого вони віку та розміру, важливо, те що їх висаджували твої батьки або дідусь з бабусею. Цей гарман довгий час знаходився на городі Марії Харитонівни. Останній час він знаходився поміж двух ділянок - на межі. Тепер цей експонат лежить під давньою грушою, його може роздивитись кожен бажаючий та зробити біля нього на пам'ять світлини.
Це місце, розташоване на краю селища, як і багато інших, гарне по-своєму. Сюди завжди можна прийти щоб побути на самоті з природою, послухати спів пташок та шум електрички, яка неподалік інколи тут проїздить.
Комментарии
Отправить комментарий